...Иерусалим. На площади шумно. Идет торговля. Голоса, гомон, шум, крики:
-Эй, посторонись! Дорогу!
Хаоса нет, все вокруг живет. Песня. Поет женский голос. Выделяется на всем фоне. Звучит музыка. Жизнь.
Кто- то окликает его: «Иешуа!» Он чувствует прикосновение рук, смех, объятия. Он не может соединиться с происходящим.Он над всем этим. Он наблюдает как бы сверху и внимательно прислушивается к тишине внутри себя. Он понимает, что люди вокруг живут своей жизнью. Он должен пойти на Крест ради них. Он мысленно обращается к Отцу:
-Они не поймут
Отец отвечает:
-Я знаю. Но Ты должен. Ради них.
Иешуа оглядывает площадь. Внутри нет страха. Он понимает, что больше никто не сделает это. Здесь, на земле, ему становится понятен тот план, который Он видел на Небесах у Отца.
Опять женский голос поет песню. Как-то по особенному она звучит и соединяет в себе и эту площадь, и снующий народ, и Вечность...
Комментарий автора: Увидела такое видение. Просто пережила его. Даже не знаю в какую рубрику поместить. Примите как есть.
Наталия Минаева,
Рига, Латвия
"Он ввел меня в дом пира, и знамя Его надо мною - любовь". Песня Песней 2:4
Любовь Моя - поэзия души...и это все о Нем
Прочитано 10828 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.