Бамкає страх у душі в похороннії дзвони,
Зграєю сни нехороші по пам’яті гонить.
Липкa тривога, настирна, під ложечку влізла.
В шибку розплющивши ніс, я, поки що безслізно,
Пильно вдивляюся в ніч непривітну, осінню.
Рідкі машини освітлюють мокру дорогу.
Я так чекаю! Крізь нудне дощу моросіння,
Швидше вертайтеся рідні до свого порогу.
Тихо у хаті. Поснули невтомні малята.
Так і не стрівши щасливим „Ой, таточку!” тата.
Розум підказує серцю свої варіанти.
Губи кусаючи, жмакаю доньчині банти.
Все врахувала. Та де свою душу подіти?
Світло чуже понад нашими вікнами світить.
Валиться з рук навіть сама нагайна робота.
Так і живу – то чекання, то інша гризота.
...
Блиснули фари в вікно винувато з дороги.
Мовчки скотилася з вії краплина тривоги.
Прочитано 12102 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Прочитано всі твої вірші.Дякуємо тобі за чудову поезію.Великого тобі натхнення в творчій праці.
Всі вірші роздрукували.Фєді передамо. Комментарий автора: Інна, дякую за відгук і за побажання. Я рада, що тобі сподобалися мої вірші. Я була б дуже вдячна за твої молитви. Нехай Господь Сам посилає натхнення.
orfa
2007-01-17 10:51:56
Дуже-дуже зачепило, до сліз! Нехай Господь і надалі посилає Вам такі щирі слова а надаватимите їм так досконалу форму!!! Комментарий автора: Дякую. Цей вірш був написаний на "одному подисі" - в той реальний час коли я чекала своїх рідних. Такого в моєму житті більше не було.
Jaroslav
2007-09-10 04:04:58
Prosto prekrasnui virsh,prodov.yiite v tomy dysi,nexai Bog vas blagoslovut. Комментарий автора: Дякую Вам, Ярославе, за відгук. На душі стає тепліше, коли знаходяться люди, яких зворушують почуття, що пройшли через наше єство. Благословінь і Вам також.
Зибницкий Валерий Алексеевич
2007-10-21 07:20:54
Очень понравилось, спасибо. Комментарий автора: Дякую за вігук.
Вера действует Любовью - Чала Вячеслав Меня в начале постоянно загоняли в тупик каверзные вопросы со стороны тех, кому я пытался евангелизировать. И я бессильно вопрошал Бога, как отвечать? Как жить? Почему все так? Чего Ты от меня хочешь? И тут при чтении натолкнулся взглядом на маленький стишок. И он перевернул все во мне во мгновение ока. Вот это да! подумал я. Как все просто: да будет Бог все во всем. И ничего другого не должно быть, кроме Бога. Хоть где. Хоть в душе, хоть в пакибытии, хоть в глубине, хоть в высоте. Если принять сердцем правду, то ничего другого и не останется. Да будет Бог все во всем. Ничего другого не надо. Это и есть ответы на все вопросы, с этим становится легче любое бремя, так проще жить. Так любовь будет жить в тебе за тебя. А ты будешь просто радоваться, наслаждаясь этим даром, этим освобождением, и зная, что ты уже спасен. Слава Богу, аминь.
